Захист спортсменів у антидопінгових справах: практичні поради

Захист спортсменів у антидопінгових справах: практичні поради

В антидопінговій практиці значна частина порушень пов'язана з наявністю заборонених речовин у пробах спортсменів.

Завдання спортивного адвоката полягає в побудові оптимальної лінії захисту, спрямованої на мінімізацію санкції. Досягнення цього можливе шляхом доведення відсутності вини або халатності спортсмена, або ж їх незначної спричиненості. Чим менше вина, тим м'якше буде санкція.

Захист спортсменів у антидопінгових справах: практичні поради

Ганна Гніздовська, адвокатка зі спортивного права, проаналізувала для видання "Закон і Бізнес" останні тенденції розгляду допінгових спорів та як антидопінгові організації розслідують справи про допінг.

Ознайомитися з повним текстом статті можна за посиланням.

Автори: спортивна адвокатка Ганна Гніздовська, к.ю.н., голова АО "Юріс Феррум".

У випадку недостатньої кількості доказів на початковому етапі, можна запросити відстрочку для їх збору. Це дозволить сформувати аргументацію, ґрунтуючись на зібраних фактах.

 

Захист спортсменів у антидопінгових справах: практичні поради

Розглянемо ключові моменти для захисту спортсменів у антидопінгових спорах:

1. Пояснення причини позитивного результату тесту.

  • Відсутність пояснення автоматично розцінюється як навмисне вживання допінгу.
  • Важливо чітко визначити джерело забороненої речовини (лікарський препарат, харчова добавка, напій тощо).
  • Треба знайти упаковку, чек про купівлю та залишки продукту для підтвердження.
  • Необхідно обґрунтувати прийняття продукту з забороненою речовиною. Це може бути раптовий стан здоров'я, відсутність альтернативи або несподівана зміна складу звичного продукту.

 

2. Необхідність терапевтичного використання.

  • Лікарський препарат з забороненою речовиною не є універсальним виправданням.
  • Сьогодні існують альтернативи багатьом препаратам.
  • Спортсмен може отримати дозвіл на терапевтичне використання, якщо дійсно потребує такого препарату.
  • Дозвіл можна отримати і постфактум, у разі екстреної ситуації, коли не було альтернативи.
  • Обґрунтування має бути вагомим: діагноз, підтверджений медичними документами, висновок лікаря, пояснення відсутності альтернативи.

 

3. Необережність або незнання.

  • Слід надати докази того, що спортсмен не знав про заборонену речовину.
  • Це може бути помилка в етикетці, складний склад продукту, нерозуміння мови етикетки (наприклад, англійська мова для спортсмена, який володіє лише українською).
  • Важливо продемонструвати щире прагнення спортсмена дотримуватися правил.

 

4. Недосвідченість.

  • Молодий вік може розглядатися як пом'якшувальна обставина.
  • Однак, зрілий вік (25 років і більше) свідчить про достатній досвід і знання правил.
  • Недосвідченість може бути аргументом лише для неповнолітніх спортсменів. 

 

5. Прийняття забороненої речовини за кордоном.

  • Необхідно пояснити причину покупки продукту саме за кордоном (тривалі збори, переїзд на нове місце проживання).
  • Іноді наголошують на незнанні мови етикетки, незвичній обстановці, незнайомих магазинах та упаковках.

 

Важливо:

Ця стаття не є юридичною консультацією.  Якщо у вас виникнуть будь-які питання, будь ласка, звертайтеся до наших адвокатів з допінгових спорів в Одесі.