Стаття про деякі проблеми захисту трудових прав спортсменів-професіоналів у національних судах

Стаття про деякі проблеми захисту трудових прав спортсменів-професіоналів у національних судах

У сфері професійного спорту в Україні продовжує залишатися невирішеною проблема правової природи спортивного контракту, укладеного між спортсменом-професіоналом та клубом. Законодавство не дає чіткого визначення, чи є такий контракт трудовим договором чи цивільно-правовою угодою, що значно ускладнює захист прав спортсменів у судовому порядку.

У статті «Деякі проблеми захисту трудових прав спортсменів-професіоналів у національних судах», підготовленій спеціально для Lex Sportiva (вип. 1, 2023), розкривається, як різні підходи до тлумачення спортивного контракту впливають на правовий захист спортсменів, і обґрунтовується необхідність законодавчого закріплення трудової природи таких контрактів.

Стаття про деякі проблеми захисту трудових прав спортсменів-професіоналів у національних судах

1. Невизначеність правового статусу спортивного контракту

В Україні немає законодавчого закріплення, яке б однозначно визначало правову природу спортивного контракту. Це створює серйозні труднощі при судовому розгляді спорів між спортсменом і клубом. Судді вимушені самостійно обирати, чи застосовувати норми трудового права, чи норми цивільного законодавства. 

Така невизначеність впливає на єдність судової практики та створює ризики для захисту прав спортсменів. 

Авторки підкреслюють, що законодавче розмежування трудових та цивільно-правових відносин у сфері спорту могло б зменшити кількість конфліктів та зробити підхід судів більш передбачуваним. Крім того, чітка правова позиція захистила б спортсменів від зловживань з боку клубів, які часто обирають форму контракту на свою користь.

Різні наукові та практичні підходи до правової природи контракту

У юридичній науці існують три основні підходи до визначення правової природи спортивного контракту: цивільно-правовий, трудовий та змішаний.

  • Цивільно-правовий підхід. Контракт розглядається як договір про надання послуг, де спортсмен діє як виконавець. Аргументи на користь цього підходу: свобода сторін у визначенні умов, можливість широкого формулювання зобов’язань, гнучкість при розірванні.
  • Трудовий підхід. Спортивний контракт визнається особливою формою трудового договору. Це означає, що спортсмен — найманий працівник, на якого поширюється КЗпП України та всі соціальні гарантії.
  • Змішаний підхід. Контракт поєднує риси обох форм: трудове право регулює основні аспекти роботи, а цивільне — специфічні умови, наприклад, штрафи чи порядок одностороннього розірвання.

Авторки аргументують, що найбільш ефективним для захисту прав спортсмена є визнання контракту трудовим. Трудове законодавство містить значно більше гарантій — від захисту від незаконного звільнення до обов’язку роботодавця забезпечити належні умови праці. Водночас вони визнають, що змішаний підхід інколи може бути виправданим залежно від виду спорту та форми організації змагань.

Судова практика та позиція федерацій

Судова практика в Україні демонструє, що навіть за відсутності чіткого законодавчого регулювання багато судів схиляються до застосування трудового законодавства у спорах між спортсменом та клубом.

У статті наведені приклади рішень Верховного Суду, апеляційних і місцевих судів, де спортивний контракт визнавали трудовим. Це давало змогу спортсменам не лише отримати заборговану зарплату, а й вимагати додаткові виплати — середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію харчування та проживання, відшкодування моральної шкоди.

Щодо позицій спортивних федерацій, ситуація теж неоднорідна:

  • Українська асоціація футболу у своїх регламентах прямо визначає, що контракт футболіста — це трудова угода.
  • Федерація баскетболу України залишає сторонам свободу вибору — можна укладати як трудовий, так і цивільно-правовий договір.
  • Федерація волейболу України пропонує типову форму трудового контракту, але не зобов’язує сторони дотримуватися саме цієї моделі.

Така розбіжність підходів ще більше ускладнює роботу судів та створює правову невизначеність для спортсменів.

4. Необхідність законодавчого врегулювання

Авторки роблять висновок: на законодавчому рівні слід чітко закріпити, що спортивний контракт між спортсменом-професіоналом і клубом є трудовим договором. Це дозволить забезпечити спортсменам доступ до повного спектру трудових гарантій та спростить судовий розгляд спорів.

Таке врегулювання матиме кілька позитивних наслідків:

  • Уніфікація судової практики. Суди більше не будуть змушені самостійно визначати природу контракту в кожному випадку.
  • Захист слабшої сторони. Спортсмен, як правило, перебуває у менш вигідній позиції у відносинах з клубом, і трудове право надає йому необхідні гарантії.
  • Прозорість у сфері професійного спорту. Чіткі правила укладання контрактів допоможуть уникнути зловживань та створять рівні умови для всіх учасників ринку.

Авторки підкреслюють, що така зміна важлива не лише для захисту спортсменів, а й для розвитку професійного спорту в Україні загалом. Прозоре правове поле стимулюватиме інвестиції, сприятиме підвищенню стандартів роботи клубів і покращенню умов праці для спортсменів.

 

Відсутність єдності у підходах науковців, практиків та спортивних федерацій до визначення правової природи спортивного контракту призводить до неоднозначності судової практики. Водночас саме визнання контракту трудовим договором дозволяє спортсмену скористатися широким спектром гарантій, передбачених трудовим законодавством.

 

Авторки: Ганна Гніздовська, адвокатка зі спортивного права, керуюча партнерка АО "Юріс Феррум", членкиня Апеляційної антидопінгової комісії Національного антидопінгового агентства та  Гречко Юлія, перший заступниця голови ВПС «Футбол України», головний юрисконсульт Всеукраїнської асоціації футболістів-професіоналів, голова Дисциплінарної антидопінгової комісії Національного антидопінгового агентства.

Скачати повний текст статті в форматі PDF.

Важливо: Ця стаття не є юридичною консультацією. Якщо у вас виникнуть будь-які питання, будь ласка, звертайтеся до наших адвокатів з допінгових спорів.