Сценарій знайомий: формальні «сумніви» інспектора, посилання на «ринкові ціни» та автоматичний перехід до другорядних методів.
Клієнт запитав просто: «Чи зможемо виграти?»
Ми пояснили, що все залежить від обставин справи та доказів, і розпочали підготовку правової позиції. Першу інстанцію вже пройшли — суд ухвалив рішення на користь клієнта ⚖️
Саме тому вирішили детально розібрати цю тему у статті.
У новому матеріалі для блогу керуюча партнерка АО «Юріс Феррум» Ганна Гніздовська разом із юристками Анастасією Ахламовою та Яною Ковальовою проаналізували митні спори з практичної точки зору. Багато актуальних позицій Верховного Суду та порад із реальних кейсів.
📌 У статті розглянули:
🔹 які рішення митниці найчастіше оскаржуються — коригування митної вартості, зміна коду УКТ ЗЕД;
🔹 чому коригування без доведених обґрунтованих сумнівів є незаконним і чому саме митний орган повинен довести правомірність свого рішення;
🔹 коли перехід до резервного методу суперечить Митному кодексу та практиці Верховного Суду;
🔹 чому формальні недоліки інвойсу не є підставою для автоматичної відмови якщо інші документи підтверджують реальність операції;
🔹 як суди оцінюють спори щодо класифікації товарів і що має вирішальне значення під час визначення коду УКТ ЗЕД;
🔹 як процесуальні порушення впливають на законність рішення митниці;
🔹 що робити одразу після отримання рішення митного органу;
🔹 як обрати між адміністративним оскарженням і судом та в яких випадках доцільно поєднувати ці механізми.
Окремо говоримо про помилки бізнесу. Наприклад, погодження з митницею заради швидкого випуску товару.
Стаття буде корисною імпортерам, логістам, фінансовим директорам і власникам бізнесу у сфері ЗЕД.
📖 Повну версію читайте в блозі АО «Юріс Феррум».