Ганна Гніздовська, адвокатка, проаналізувала для видання "Закон і Бізнес" останні тенденції розгляду допінгових спорів та як антидопінгові організації розслідують справи про допінг.
Ознайомитися з повним текстом статті можна за посиланням.
Автори: спортивна адвокатка Ганна Гніздовська, к.ю.н., голова АО "Юріс Феррум".
Захист спортсменів в антидопінгових справах потребує ретельного підходу та чіткої стратегії. Важливо не лише пояснити причину виявлення забороненої речовини, а й надати докази, які можуть вплинути на рішення дисциплінарних органів.
Позитивна допінг-проба – це завжди шок для професійного спортсмена, адже вона може поставити під загрозу кар’єру, репутацію та майбутні виступи. Саме тому у такій ситуації необхідно ретельно продумати стратегію захисту та вибудувати чіткий план дій.
Якщо на початковому етапі недостатньо доказів на користь спортсмена, можна подати запит на відстрочку для їх збирання.
Це дасть змогу ретельно проаналізувати всі обставини, зібрати необхідні документи, експертні висновки або показання свідків, а також сформувати обґрунтовану позицію для захисту.
Захист спортсменів у антидопінгових справах: практичні поради
Розглянемо ключові моменти для захисту спортсменів у антидопінгових спорах:
1. Пояснення причини позитивного результату тесту.
Отримання повідомлення про несприятливий результат аналізу означає, що допінг-проба дала позитивний результат. У такій ситуації спортсмену необхідно негайно пояснити, як і чому це сталося.
Ключові аспекти, які слід врахувати:
- Відсутність пояснення автоматично розцінюється як навмисне вживання допінгу, що може суттєво ускладнити захист.
- Визначення джерела забороненої речовини є критично важливим. Це може бути лікарський препарат, харчова добавка, спортивний напій або інший продукт.
- Підтвердження походження продукту: необхідно знайти упаковку, чек про купівлю та залишки продукту, які можуть стати доказами.
- Обґрунтування вживання продукту: важливо пояснити, чому спортсмен прийняв саме цей засіб. Це може бути викликано раптовим погіршенням здоров’я, відсутністю альтернатив або несподіваною зміною складу знайомого продукту.
2. Необхідність терапевтичного використання.
- Лікарський препарат з забороненою речовиною не є універсальним виправданням.
- Сьогодні існують альтернативи багатьом препаратам.
- Спортсмен може отримати дозвіл на терапевтичне використання, якщо дійсно потребує такого препарату.
- Дозвіл можна отримати і постфактум, у разі екстреної ситуації, коли не було альтернативи.
- Обґрунтування має бути вагомим: діагноз, підтверджений медичними документами, висновок лікаря, пояснення відсутності альтернативи.
3. Необережність або незнання.
- Слід надати докази того, що спортсмен не знав про заборонену речовину.
- Це може бути помилка в етикетці, складний склад продукту, нерозуміння мови етикетки (наприклад, англійська мова для спортсмена, який володіє лише українською).
- Важливо продемонструвати щире прагнення спортсмена дотримуватися правил.
4. Недосвідченість.
- Молодий вік може розглядатися як пом'якшувальна обставина.
- Однак, зрілий вік (25 років і більше) свідчить про достатній досвід і знання правил.
- Недосвідченість може бути аргументом лише для неповнолітніх спортсменів.
5. Прийняття забороненої речовини за кордоном.
- Необхідно пояснити причину покупки продукту саме за кордоном (тривалі збори, переїзд на нове місце проживання).
- Іноді наголошують на незнанні мови етикетки, незвичній обстановці, незнайомих магазинах та упаковках.
Важливо:
Ця стаття не є юридичною консультацією. Якщо у вас виникнуть будь-які питання, будь ласка, звертайтеся до наших адвокатів з допінгових спорів в Одесі.