Захист прав професійних футболісток: антидопінгові порушення, контрактні спори та материнство

Захист прав професійних футболісток: антидопінгові порушення, контрактні спори та материнство

Антидопінгові провадження, невиплачені зарплати та захист материнства — три різні проблеми професійного жіночого футболу, у яких вирішальне значення часто мають докази. 

У вересневому номері «Вісника НААУ» № 9 (124) за 2026 рік опубліковано нашу статтю «Захист прав професійних футболісток: сучасні виклики та особливості доказування», присвячену правовим проблемам, з якими стикаються спортсменки у професійному жіночому футболі.

Захист прав професійних футболісток: стаття Ганни Гніздовської та Юлії Гречко у «Віснику НААУ»

Порушення антидопінгових правил: чому відсутність умислу не завжди звільняє від відповідальності

Антидопінгове регулювання ґрунтується, зокрема, на принципі персональної відповідальності спортсмена за наявність забороненої речовини, її метаболітів або маркерів у пробі. Тому навіть відсутність наміру застосувати заборонену речовину не завжди дозволяє уникнути відсторонення.

Показовою є справа професійної футболістки Chioma Ubogagu, яка виступала за Tottenham Hotspur Women.

У 2021 році під час позазмагального тестування в її пробі виявили канренон — метаболіт спіронолактону, який належить до класу S5 «Діуретики та маскувальні агенти» Забороненого списку ВАДА.

Препарат був призначений дерматологом для лікування акне. Футболістка не використовувала його для покращення спортивних результатів і розраховувала, що лікар, якому було відомо про її професійний статус, не призначить заборонену речовину.

Під час розгляду справи було встановлено, що порушення не мало умисного характеру. Водночас спортсменка самостійно не перевірила статус препарату перед його застосуванням.

У результаті Незалежна Регуляторна комісія Футбольної асоціації Англії встановила відсутність значної вини або необережності (No Significant Fault or Negligence) та застосувала до футболістки дев'ятимісячний строк відсторонення. Повна відсутність вини або необережності доведена не була.

Принципово інший результат мало провадження, що виникло у Норвегії у 2025 році.

Після матчу жіночих команд LSK Kvinner та Vålerenga у пробах восьми футболісток виявили сліди забороненого стимулятора DMBA. В однієї спортсменки концентрація перевищувала мінімальний рівень звітності ВАДА, тому лабораторія повідомила про несприятливий результат аналізу.

Подальше розслідування привело до несподіваного висновку: джерелом забороненої речовини став гумовий гранулят штучного футбольного поля, виготовлений із перероблених автомобільних шин.

Повторне тестування тих самих футболісток після матчів на інших стадіонах не виявило DMBA. Дослідження покриття дозволило встановити зв'язок між наявністю речовини у пробах та матеріалом футбольного поля.

Компетентний незалежний орган встановив відсутність вини або необережності (No Fault or Negligence) футболістки. Строк відсторонення до неї застосований не був.

Ці дві справи показують, чому лабораторний результат не можна оцінювати окремо від інших обставин. Важливо встановити джерело забороненої речовини, механізм її потрапляння до організму, поведінку спортсменки та ступінь її вини.

Іноді для цього необхідно дослідити медичні документи, історію застосування лікарських засобів та пояснення лікарів. А іноді — навіть матеріал футбольного поля.

Саме тому юридичний захист прав спортсменів у допінгових спорах потребує ретельного аналізу всіх фактичних обставин та належного формування доказової бази.

Контрактні спори: чому рішення на користь футболістки ще не гарантує отримання коштів

У професійному футболі отримати рішення про стягнення заборгованості та фактично отримати належні кошти — не завжди одне й те саме.

Саме з такою проблемою зіткнулися сім футболісток українського клубу «Буковинська Надія».

У 2021 році спортсменки звернулися по захист через невиконання клубом контрактних зобов'язань, насамперед щодо виплати заробітної плати.

Після безрезультатного звернення до клубу футболістки подали заяви до Палати з вирішення спорів УАФ.

11 серпня 2021 року Палата задовольнила їхні вимоги. Присуджені суми заборгованості становили від 24 000 до 68 000 гривень, а у справі Юлії Корнієвець додатково було присуджено 68 829,99 гривні витрат на лікування та реабілітацію.

Здавалося б, права футболісток захищено.

Проте клуб добровільно рішення не виконав, а згодом припинив участь у змаганнях сезону 2021/2022.

За таких обставин спортсменки скористалися міжнародним механізмом фінансової підтримки — FIFA Fund for Football Players (FIFA FFP), створеним ФІФА спільно з FIFPRO у 2020 році.

Фонд призначений для підтримки професійних футболістів, які через фінансові труднощі або банкрутство клубу не можуть отримати належну їм заробітну плату та вичерпали інші доступні можливості для її отримання.

У жовтні 2022 року три футболістки колишнього клубу «Буковинська Надія» отримали через Фонд фінансову допомогу на загальну суму 10 366 доларів США.

Тут важливо розмежовувати два механізми.

Виплата допомоги з FIFA FFP не є примусовим виконанням рішення Палати з вирішення спорів УАФ і не означає виконання клубом установленого щодо нього зобов'язання. Це окрема форма фінансової підтримки, яка може покривати лише частину заборгованості.

Справа «Буковинської Надії» показує, чому у контрактних спорах важливо не лише належним чином підтвердити заборгованість і отримати рішення компетентного органу, а й оцінити можливості фактичного відновлення порушених прав футболісток.

Захист прав футболісток під час вагітності та материнства

Ще одна важлива проблема професійного жіночого футболу — поєднання спортивної кар'єри з вагітністю та материнством.

Тривалий час футбольне регулювання не враховувало належним чином ситуації, коли футболістка через вагітність тимчасово не може тренуватися або брати участь у матчах. Це створювало ризики втрати заробітку, місця у складі команди та навіть передчасного завершення професійної кар'єри.

Сьогодні спеціальні гарантії захисту материнства закріплені в Регламенті ФІФА зі статусу і трансферу гравців та Регламенті УАФ зі статусу і трансферу футболістів.

Вони стосуються, зокрема, відпустки у зв'язку з вагітністю та материнством, оплати відповідного періоду, повернення до професійної футбольної діяльності та збереження контрактних прав.

Однак наявність таких гарантій ще не означає, що клуби завжди їх дотримуються.

Однією з найвідоміших стала справа Sara Björk Gunnarsdóttir проти французького клубу Olympique Lyonnais.

У березні 2021 року ісландська футболістка повідомила клуб про вагітність. Згодом вона припинила тренування та повернулася до Ісландії.

За квітень і травень 2021 року клуб не виплатив їй передбачену контрактом винагороду в повному обсязі, посилаючись на те, що футболістка не тренувалася, не брала участі в матчах та не виконувала іншої роботи для клубу.

Гуннарсдоттір наполягала, що вагітність не припиняє дії професійного контракту. Вона також повідомляла про готовність виконувати інші безпечні функції, зокрема брати участь у заходах із популяризації клубу та футболу.

Проте клуб такої роботи їй не запропонував.

Спір розглянула Палата з вирішення спорів Футбольного трибуналу ФІФА.

За результатами розгляду Olympique Lyonnais було зобов'язано виплатити футболістці 82 094,82 євро невиплаченої винагороди та 5 % річних до моменту фактичної виплати.

Ця справа підтвердила, що вагітність сама по собі не може бути підставою для погіршення контрактного становища футболістки.

Водночас для вирішення спору важливе значення мали не лише положення контракту та регламентів, а й докази фактичної поведінки сторін: повідомлення про вагітність, медична документація, листування з клубом, вимоги щодо виплати заборгованості, готовність спортсменки виконувати інші функції та реакція клубу.

Саме сукупність цих доказів дозволила оцінити, як сторони фактично виконували свої контрактні обов'язки. Це також підкреслює важливість юридичного захисту прав спортсменів у спорах із футбольними клубами.

Чому доказування має вирішальне значення для захисту прав футболісток?

Розглянуті справи стосуються різних правовідносин і передбачають застосування різних механізмів захисту.

У провадженнях щодо порушення антидопінгових правил необхідно встановити джерело забороненої речовини, обставини її потрапляння до організму та ступінь вини спортсменки.

У контрактних спорах — підтвердити невиконання клубом своїх зобов'язань, належним чином зафіксувати заборгованість і своєчасно використати доступні механізми її стягнення.

У спорах, пов'язаних із вагітністю та материнством, — довести обставини повідомлення клубу, стан здоров'я футболістки, її готовність виконувати доступні обов'язки та фактичну поведінку клубу.

Попри відмінності між цими категоріями спорів, їх об'єднує одна обставина: наявність правових гарантій сама по собі ще не забезпечує ефективного захисту.

Важливо своєчасно зібрати докази, правильно визначити компетентний орган для розгляду спору та обрати належний механізм захисту.

Адже за положеннями регламентів, контрактами та рішеннями футбольних органів стоять реальні люди, їхні професійні кар'єри та життєві обставини. І саме від ефективності правового захисту у сфері спорту нерідко залежить можливість продовжувати професійну спортивну діяльність.

Авторки: Ганна Гніздовська, адвокатка, кандидатка юридичних наук, керуюча партнерка АО «Юріс Феррум», фахівчиня зі спортивного права, заступниця голови Апеляційної антидопінгової комісії НАДЦ, членкиня Палати з вирішення спорів УАФ, та Юлія Гречко, перша заступниця голови Всеукраїнської професійної спілки «Футбол України», головна юрисконсультка Всеукраїнської асоціації футболістів-професіоналів, членкиня Комітету УАФ зі статусу і трансферу футболістів.

Публікація: «Захист прав професійних футболісток: сучасні виклики та особливості доказування», «Вісник НААУ», № 9 (124), вересень 2026 року, с. 32–38.

Повний текст статті: «Вісник НААУ», № 9 (124), вересень 2026 року, с. 32–38 (PDF).

Важливо: Цей матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. З питань захисту прав спортсменів, проваджень щодо порушення антидопінгових правил та контрактних спорів можна звернутися до адвокатів АО «Юріс Феррум», які спеціалізуються на спортивному праві.