Ситуація ускладнюється тим, що Верховний Суд переглядає підходи: те, що ще вчора було «класикою жанру» — автоматичним знесенням об’єкта без дозволів — сьогодні вже не працює. Судова практика рухається, а разом із нею змінюється і стратегія захисту.
Тому команда АО «Юріс Феррум» продовжує системно досліджувати практику у сфері будівельного та земельного права. А потім — писати статті, бо матеріалу накопичується стільки, що ним неможливо не поділитися.
У новому номері Вісника Одеської адвокатури (№ 2, 2025) опубліковано спільну статтю адвокаток АО «Юріс Феррум» Ганни Гніздовської та Надії Гніздовської, а також юристки Дар’ї Степанової.
Тема публікації: «Останні тенденції судової практики щодо самочинного будівництва».
Авторки проаналізували, як Верховний Суд змінює підхід до кваліфікації самочинного будівництва — від формального тлумачення до комплексного аналізу фактичних обставин.
Ключові тези публікації:
🔸 Знесення — крайній захід. Суди застосовують його лише тоді, коли перебудова неможлива або забудовник відмовляється усувати порушення.
🔸 Пріоритет цільового призначення землі. Саме воно визначає допустимість забудови, навіть попри містобудівну документацію та документи дозвільного характеру.
🔸 Добросовісність забудовника і воля власника землі — ключові критерії. Вони можуть суттєво впливати на оцінку правомірності споруди.
🔸 Контекст має значення більше, ніж формальні ознаки. Суди дедалі частіше аналізують реальні умови — тривалість користування, характер порушень, вплив на інтереси сторін.
Сучасна практика відходить від автоматизму рішень — знесення розглядається як ultima ratio, а головну роль відіграють баланс інтересів, правомірність використання землі та добросовісність сторін.
Стаття є продовженням експертної роботи команди АО «Юріс Феррум» у сфері будівельного права та аналізу судової практики, яка формує нові підходи до вирішення спорів про нерухомість в Україні.
📖 Повний текст можна прочитати у Віснику Одеської адвокатури, № 2 (2025).