У нашій практиці такі справи завжди потребують дуже тонкої роботи з експертними висновками, статистичними відхиленнями та межами допустимого тлумачення даних. І що глибше занурюєшся в матеріали провадження, то очевидніше: ключове тут не лише наука, а й процесуальні гарантії спортсмена.
У «Віснику Одеської адвокатури» (№ 1/2026) опубліковано статтю команди АО «Юріс Феррум» — «Правова природа та межі використання біологічного паспорта спортсмена у допінгових спорах».
Авторки:
📘 Ганна Гніздовська — к.ю.н., адвокатка, керуюча партнерка АО «Юріс Феррум»
📘 Яна Ковальова — юристка АО «Юріс Феррум»
🔎 Про що пишемо:
🔹 ABP — самостійний доказ у допінгових справах.
Практика Спортивного арбітражного суду (CAS) визнає, що порушення може бути встановлене виключно на підставі атипових показників біологічного паспорта. Це означає: відсутність позитивної проби не виключає відповідальності. Водночас така конструкція вимагає підвищеної якості експертного аналізу та бездоганного дотримання процедури.
🔹 Статистична ймовірність і стандарт доказування — не тотожні категорії.
ABP базується на математичних моделях оцінки варіацій показників. Але у правовій площині ключовим є стандарт «comfortable satisfaction» — внутрішнє переконання панелі на основі всіх доказів у сукупності. І тут виникає питання: де межа між науковою ймовірністю та достатністю доказів для тривалого відсторонення спортсмена?
🔹 Межі використання ABP визначаються процесуальними гарантіями.
Будь-які порушення процедури тестування, інтерпретації або роботи експертної панелі можуть поставити під сумнів висновки. Крім того, спортсмен має право пояснити відхилення фізіологічними особливостями свого організму. Антидопінгова система не може перетворювати статистичну модель на фактичну презумпцію вини.
Сучасні допінгові справи — це вже не лише лабораторії та проби. Це наука, алгоритми й складні доказові конструкції.
Але водночас — це кар'єра спортсмена, його репутація та право на справедливий розгляд.
Ми переконані: чим складнішим стає доказ, тим вищими мають бути вимоги до його правової оцінки.
📖 Повний текст у «Віснику Одеської адвокатури» (№ 1/2026).